чужорідний

ЧУЖОРІ́ДНИЙ, а, е. Сторонній, несумісний з чим-небудь.

Імунологічні захисні реакції, спрямовані проти вторгнення в організм паразитів або чужорідних речовин, властиві, як відомо, всій живій природі (Наука.., 9, 1956, 17);

Введення під шкіру або в кров чужорідних білків викликає реакцію організму, яку розуміють звичайно як неспецифічну стимуляцію його функцій (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 297);

Коли в сплав криці попадає чужорідний матеріал — він перегоряє, не витримує гарту (Еллан, II, 1958, 141);

Лабораторію академіка Шульги у себе в інституті він продовжував вважати чужорідним тілом (Рибак, Час.., 1960, 798).

Значення в інших словниках

1. чужорідний — див. чужий  Словник синонімів Вусика
2. чужорідний — Нерідний, чужий, несвій, ненаш  Словник чужослів Павло Штепа
3. чужорідний — ЧУЖОРІ́ДНИЙ, а, е. Сторонній, несумісний із чим-небудь. Імунологічні захисні реакції, спрямовані проти вторгнення в організм паразитів або чужорідних речовин, властиві, як відомо, всій живій природі (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. чужорідний — чужорі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
5. чужорідний — -а, -е. Сторонній, несумісний з чим-небудь. Чужорідне тіло.  Великий тлумачний словник сучасної мови