чужорідний
ЧУЖОРІ́ДНИЙ, а, е. Сторонній, несумісний з чим-небудь.
Імунологічні захисні реакції, спрямовані проти вторгнення в організм паразитів або чужорідних речовин, властиві, як відомо, всій живій природі (Наука.., 9, 1956, 17);
Введення під шкіру або в кров чужорідних білків викликає реакцію організму, яку розуміють звичайно як неспецифічну стимуляцію його функцій (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 297);
Коли в сплав криці попадає чужорідний матеріал — він перегоряє, не витримує гарту (Еллан, II, 1958, 141);
Лабораторію академіка Шульги у себе в інституті він продовжував вважати чужорідним тілом (Рибак, Час.., 1960, 798).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чужорідний — див. чужий Словник синонімів Вусика
- чужорідний — Нерідний, чужий, несвій, ненаш Словник чужослів Павло Штепа
- чужорідний — ЧУЖОРІ́ДНИЙ, а, е. Сторонній, несумісний із чим-небудь. Імунологічні захисні реакції, спрямовані проти вторгнення в організм паразитів або чужорідних речовин, властиві, як відомо, всій живій природі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- чужорідний — чужорі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- чужорідний — -а, -е. Сторонній, несумісний з чим-небудь. Чужорідне тіло. Великий тлумачний словник сучасної мови