1. Словник української мови в 11 томах

чужоселець

ЧУЖОСЕ́ЛЕЦЬ, льця, діал. Людина з чужого села.

— Він і хлопчаком був ого яким, свідомим, без отих дурощів, значить, щоб битися з чужосельцями або вкрасти що (Збан., Сеспель, 1961, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужоселець — ЧУЖОСЕ́ЛЕЦЬ, ЧУЖОСІ́ЛЕЦЬ, льця, діал. Людина з чужого села. Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці (Сл. Б. Грінченка); – Він і хлопчаком був ого яким, свідомим, без отих дурощів, значить, щоб битися з чужосельцями або вкрасти що (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  2. чужоселець — чужосе́лець іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  3. чужоселець — -льця, діал. Людина з чужого села. Великий тлумачний словник сучасної мови