1. Словник української мови у 20 томах

чужорідний

ЧУЖОРІ́ДНИЙ, а, е.

Сторонній, несумісний із чим-небудь.

Імунологічні захисні реакції, спрямовані проти вторгнення в організм паразитів або чужорідних речовин, властиві, як відомо, всій живій природі (з наук.-попул. літ.);

Введення під шкіру або в кров чужорідних білків викликає реакцію організму, яку розуміють звичайно як неспецифічну стимуляцію його функцій (з наук. літ.);

Коли в сплав криці попадає чужорідний матеріал – він перегоряє, не витримує гарту (В. Еллан-Блакитний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужорідний — див. чужий Словник синонімів Вусика
  2. чужорідний — Нерідний, чужий, несвій, ненаш Словник чужослів Павло Штепа
  3. чужорідний — чужорі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чужорідний — -а, -е. Сторонній, несумісний з чим-небудь. Чужорідне тіло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чужорідний — ЧУЖОРІ́ДНИЙ, а, е. Сторонній, несумісний з чим-небудь. Імунологічні захисні реакції, спрямовані проти вторгнення в організм паразитів або чужорідних речовин, властиві, як відомо, всій живій природі (Наука.. Словник української мови в 11 томах