Словник української мови в 11 томах

чужоїдний

ЧУЖОЇ́ДНИЙ, а, е.

1. бот. Який паразитує на чому-небудь; паразитарний.

2. перен., розм. Який живе на чужий кошт, чужою працею.

— Нехай женщини [жінки] емансипуються з усіх своїх слабостей, недостатків і пересудів, із темноти, чужоїдного життя і недумства (Фр., II, 1950, 328);

— Особисто я не бачу суттєвої різниці між дармоїдом у своїх батьків і нахлібником в науці. Два чужоїдних різновиди, тільки й того! (Вол., Місячне срібло, 1961, 119).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. чужоїдний — ЧУЖОЇ́ДНИЙ, а, е. 1. бот. Який паразитує на чому-небудь; паразитарний. 2. перен., розм. Який живе чужим коштом, чужою працею. – Нехай женщини [жінки] емансипуються з усіх своїх слабостей, недостатків і пересудів, із темноти...  Словник української мови у 20 томах
  2. чужоїдний — чужої́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. чужоїдний — -а, -е. 1》 бот. Який паразитує на чому-небудь; паразитарний. 2》 перен., розм. Який живе чужим коштом, чужою працею.  Великий тлумачний словник сучасної мови