чужоїдний
ЧУЖОЇ́ДНИЙ, а, е.
1. бот. Який паразитує на чому-небудь; паразитарний.
2. перен., розм. Який живе чужим коштом, чужою працею.
– Нехай женщини [жінки] емансипуються з усіх своїх слабостей, недостатків і пересудів, із темноти, чужоїдного життя і недумства (І. Франко);
– Особисто я не бачу суттєвої різниці між дармоїдом у своїх батьків і нахлібником в науці. Два чужоїдних різновиди, тільки й того! (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)