чумарка
ЧУМА́РКА, и, ж. Те саме, що чеме́рка.
Сьогодні й школярі поприходили, одягшись, мов по-празниковому: мало не на всіх були новіші свитки, а то й чумарки, босих не було (Гр., І, 1963, 242);
Високий, статечний, у сукняній чумарці, в широких полотняних штанях.. сунувся Архип Дейнека серед вертких городян (Добр., Ол. солдатики, 1961, 7);
На передній тачанці з молодою сидів сам Данило Перехрест — довгошиїй, у чумарці з сивим смушковим коміром (Чаб., Шляхами.., 1961, 90).
Словник української мови (СУМ-11)