чхання
ЧХА́ННЯ́, чха́ння́, с. Дія за знач. чха́ти і звуки, утворювані цією дією.
Грип належить до інфекцій, які передаються від людини до людини безпосередньо під час розмови, кашлю, чхання (Наука.., 12, 1966, 23);
Сер Едвар Імлійс чхнув підряд сімнадцять раз, і від того його настрій тільки погіршав: чхання не розважило губернатора, воно не дало йому найменшої полегкості (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 407);
Робота двигуна на бідній суміші звичайно супроводжується спалахами — "чханням" у карбюраторі (Зерн. комбайни, 1957, 172).
Словник української мови (СУМ-11)