чхання

ЧХА́ННЯ́, чха́ння́, с. Дія за знач. чха́ти і звуки, утворювані цією дією.

Грип належить до інфекцій, які передаються від людини до людини безпосередньо під час розмови, кашлю, чхання (Наука.., 12, 1966, 23);

Сер Едвар Імлійс чхнув підряд сімнадцять раз, і від того його настрій тільки погіршав: чхання не розважило губернатора, воно не дало йому найменшої полегкості (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 407);

Робота двигуна на бідній суміші звичайно супроводжується спалахами — "чханням" у карбюраторі (Зерн. комбайни, 1957, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чхання — ЧХА́ННЯ́, чха́ння́, с. Дія за знач. чха́ти і звуки, утворювані цією дією. Грип належить до інфекцій, які передаються від людини до людини безпосередньо під час розмови, кашлю, чхання (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. чхання — чха́ння́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. чхання — чхання, с. Дія за знач. чхати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови