чш
ЧШ, виг., розм. Уживається як заклик до співрозмовника берегти тишу, мовчати.
— Хто тут? — придушеним голосом промовив Андрій, схопившись одразу за зброю. У відповідь на це примара приклала палець до вуст і, здавалося, благала мовчати.— Чш… (Довж., І, 1958, 242).
Словник української мови (СУМ-11)