шабельний

ШАБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до шаблі.

Непроворний на вигляд, він у бою гасав на коні, як чорт, і не раз тішив самого Богуна своїми дужими і хвацькими шабельними ударами (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 218);

// Озброєний шаблями.

По кількох хвилинах наші визначені для удару шабельні підрозділи стояли в кінному ладу, готові до атаки (Кач., Вибр., 1953, 313).

Значення в інших словниках

1. шабельний — ШАБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до шаблі. Непроворний на вигляд, він у бою гасав на коні, як чорт, і не раз тішив самого Богуна своїми дужими і хвацькими шабельними ударами (Н. Рибак); // Озброєний шаблями.  Словник української мови у 20 томах
2. шабельний — шабе́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. шабельний — -а, -е. Стос. до шаблі. || Озброєний шаблями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шабельний — Шабе́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. шабельний — Шабельний, -а, -е Сабельный.  Словник української мови Грінченка