шаливір
ШАЛИВІ́Р, а, ч., діал. Шалапут (у 1 знач.).
Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також був отакий шаливір та веселун, і йому робилося сумно на душі за тими роками, що вже пройшли і ніколи не вернуться (Тют., Вир, 1964, 87).
Словник української мови (СУМ-11)