шалик

ША́ЛИК, а, ч., діал. Шарфик, кашне.

Відтак, зібравши свій шалик з крісла, пустилась вона рівною алеєю додому (Коб., III, 1956, 72);

Чоловік був.. у пальті, з шаликом на шиї і з портфелем у руці (Вільде, Троянди.., 1961, 127);

Окремі традиційні доповнення народного одягу, як-от узорноплетені або в’язані з вовни рукавиці, капчурі (шкарпетки), шалики, платки.. можуть майже без змін включатися в ансамбль кожного чоловічого й жіночого сучасного спортивного одягу (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 19).

Значення в інших словниках

1. шалик — ША́ЛИК, а, ч., діал. Шарфик, кашне. Відтак, зібравши свій шалик з крісла, пустилась вона рівною алеєю додому (О. Кобилянська); Чоловік був ..  Словник української мови у 20 томах
2. шалик — ша́лик іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. шалик — ша́лик шарф (м, ср, ст): Дідуньо, як чув, що буде хорий, то вбирав теплу зимову шапку (навіть вліті), обвивав шию грубим шаликом і так ходив по хаті кілька днів (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. шалик — -а, ч., діал. Шарфик, кашне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шалик — ШАРФ (частина верхнього одягу), ША́ЛИК розм.; КАШНЕ́ (для кутання шиї). На вішалці самотньо висів забутий дитячий шарф (О. Донченко); Мати зав'язувала (батькові) шалик довкола шиї (С.  Словник синонімів української мови