шальвари
ШАЛЬВА́РИ, а́р і а́рів, мн., заст., діал. Шаровари.
Султана Хуррем забула забарну урочистість двірського звичаю і вже сама одягалася, не потрапляючи ногами в шальвари (Тулуб, Людолови, II, 1957, 534);
І отаман дивиться, мов хмара, на турчанку скоса погляда, ллє вино на синії шальвари і пляшки у воду викида (Сос., І, 1957, 375).
Словник української мови (СУМ-11)