шальвія
ШАЛЬВІ́Я, ї, ж., розм. Те саме, що шавлі́я.
— Ой, Ганнусю, душенько, Що шальвія потоптана? — Коні ся розбрикали, Шальвію потоптали (Чуб., V, 1874, 64);
Через три дні спочивав [дід] у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка й шальвія… (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 185).
Словник української мови (СУМ-11)