шальвія
ШАЛЬВІ́Я, ї, ж., розм.
Те саме, що шавлі́я.
– Ой, Ганнусю, душенько, Що шальвія потоптана? – Коні ся розбрикали, Шальвію потоптали (П. Чубинський);
Через три дні спочивав [дід] у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка й шальвія... (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)