шальвія

Шальвія, -вії

ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. І. 64.

Значення в інших словниках

1. шальвія — ШАЛЬВІ́Я, ї, ж., розм. Те саме, що шавлі́я. – Ой, Ганнусю, душенько, Що шальвія потоптана? – Коні ся розбрикали, Шальвію потоптали (П. Чубинський); Через три дні спочивав [дід] у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка й шальвія... (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
2. шальвія — шальві́я іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. шальвія — -ї, ж., розм. Те саме, що шавлія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шальвія — ШАВЛІ́Я, ШАЛЬВІ́Я розм., ШЕЛЬВІ́Я діал.; СА́ЛЬВІЯ (декоративний вид цієї рослини). Нема мого миленького, Нема його тута; Посходила по слідочках Шавлія і рута (пісня); Спочивав (дід) у домовині.  Словник синонімів української мови
5. шальвія — ШАЛЬВІ́Я, ї, ж., розм. Те саме, що шавлі́я. — Ой, Ганнусю, душенько, Що шальвія потоптана? — Коні ся розбрикали, Шальвію потоптали (Чуб., V, 1874, 64); Через три дні спочивав [дід] у домовині.  Словник української мови в 11 томах