шальвія
Шальвія, -вії
ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. І. 64.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шальвія — ШАЛЬВІ́Я, ї, ж., розм. Те саме, що шавлі́я. – Ой, Ганнусю, душенько, Що шальвія потоптана? – Коні ся розбрикали, Шальвію потоптали (П. Чубинський); Через три дні спочивав [дід] у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка й шальвія... (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- шальвія — шальві́я іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- шальвія — -ї, ж., розм. Те саме, що шавлія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шальвія — ШАВЛІ́Я, ШАЛЬВІ́Я розм., ШЕЛЬВІ́Я діал.; СА́ЛЬВІЯ (декоративний вид цієї рослини). Нема мого миленького, Нема його тута; Посходила по слідочках Шавлія і рута (пісня); Спочивав (дід) у домовині. Словник синонімів української мови
- шальвія — ШАЛЬВІ́Я, ї, ж., розм. Те саме, що шавлі́я. — Ой, Ганнусю, душенько, Що шальвія потоптана? — Коні ся розбрикали, Шальвію потоптали (Чуб., V, 1874, 64); Через три дні спочивав [дід] у домовині. Словник української мови в 11 томах