1. Орфографічний словник української мови

шальвія

шальві́я

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шальвія — ШАЛЬВІ́Я, ї, ж., розм. Те саме, що шавлі́я. – Ой, Ганнусю, душенько, Що шальвія потоптана? – Коні ся розбрикали, Шальвію потоптали (П. Чубинський); Через три дні спочивав [дід] у домовині. На подушці біля його голови востаннє лежали любисток, материнка й шальвія... (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. шальвія — -ї, ж., розм. Те саме, що шавлія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шальвія — ШАВЛІ́Я, ШАЛЬВІ́Я розм., ШЕЛЬВІ́Я діал.; СА́ЛЬВІЯ (декоративний вид цієї рослини). Нема мого миленького, Нема його тута; Посходила по слідочках Шавлія і рута (пісня); Спочивав (дід) у домовині. Словник синонімів української мови
  4. шальвія — ШАЛЬВІ́Я, ї, ж., розм. Те саме, що шавлі́я. — Ой, Ганнусю, душенько, Що шальвія потоптана? — Коні ся розбрикали, Шальвію потоптали (Чуб., V, 1874, 64); Через три дні спочивав [дід] у домовині. Словник української мови в 11 томах
  5. шальвія — Шальвія, -вії ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. І. 64. Словник української мови Грінченка