шамкання
ША́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ша́мкати¹ і звуки, утворювані цією дією.
— Я говорю до майбутньої артистки, якій не завадить проникати і в глибину старечої душі, бо одного беззубого шамкання для сцени ще замало (Вол., Місячне срібло, 1961, 58).
Словник української мови (СУМ-11)