Словник української мови в 11 томах

шантаж

ШАНТА́Ж, у́, ч. Залякування погрозою викрити або розголосити з певною метою факти, відомості, які можуть скомпрометувати, зганьбити кого-небудь.

Шантажем зветься вимагання грошей під загрозою викриття яких-небудь фактів або вигаданих "історій", що можуть бути неприємними тому, кого викривають, або під загрозою вчинення йому яких-небудь інших неприємностей (Ленін, 34, 1973, 85).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шантаж — див. ПОГРОЗА.  Словник синонімів Караванського
  2. шантаж — [шантаж] -ажу, ор. -ажем, м. (на) -аж'і  Орфоепічний словник української мови
  3. шантаж — Вимога, загрозлива  Словник чужослів Павло Штепа
  4. шантаж — рос. шантаж злочин, що полягає в погрозі розголошення компрометуючих або начебто компрометуючих відомостей з метою одержання якихось вигод.  Eкономічна енциклопедія
  5. шантаж — ШАНТА́Ж, у́, ч. Залякування погрозою викрити або розголосити факти, відомості, які можуть скомпрометувати, зганьбити кого-небудь з метою одержання будь-яких вигод. Погрожувати шантажем.  Словник української мови у 20 томах
  6. шантаж — шанта́ж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  7. шантаж — -у, ч. Залякування погрозою викрити або розголосити з певною метою факти, відомості, які можуть скомпрометувати, зганьбити кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шантаж — шанта́ж (франц. chantage – вимагання) погроза розголошення компрометуючих або начебто компрометуючих відомостей з метою одержання якихось вигод.  Словник іншомовних слів Мельничука
  9. шантаж — Шанта́ж, -жу́, -же́ві, -же́м; -тажі́, -жі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)