шантажист

ШАНТАЖИ́СТ, а, ч. Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем.

Суліман довго не міг пригадати, кого вона могла називати "Робертом". Нарешті пригадав. Був то офіцерина [офіцер], пияк, морфініст і шантажист, якому він колись позичав гроші під проценти (Вільде, Сестри.., 1958, 360);

Я ніколи не був шантажистом, Паразитом, хвальком, брехуном (Олесь, Вибр., 1958, 318).

Значення в інших словниках

1. шантажист — ШАНТАЖИ́СТ, а, ч. Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем. Суліман довго не міг пригадати, кого вона могла називати “Робертом”. Нарешті пригадав.  Словник української мови у 20 томах
2. шантажист — шантажи́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. шантажист — -а, ч. Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шантажист — Шантажи́ст, -та; -жи́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)