1. Словник української мови в 11 томах

шантажист

ШАНТАЖИ́СТ, а, ч. Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем.

Суліман довго не міг пригадати, кого вона могла називати "Робертом". Нарешті пригадав. Був то офіцерина [офіцер], пияк, морфініст і шантажист, якому він колись позичав гроші під проценти (Вільде, Сестри.., 1958, 360);

Я ніколи не був шантажистом, Паразитом, хвальком, брехуном (Олесь, Вибр., 1958, 318).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шантажист — ШАНТАЖИ́СТ, а, ч. Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем. Суліман довго не міг пригадати, кого вона могла називати “Робертом”. Нарешті пригадав. Словник української мови у 20 томах
  2. шантажист — шантажи́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. шантажист — -а, ч. Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шантажист — Шантажи́ст, -та; -жи́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)