1. Словник української мови у 20 томах

шантажист

ШАНТАЖИ́СТ, а, ч.

Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем.

Суліман довго не міг пригадати, кого вона могла називати “Робертом”. Нарешті пригадав. Був то офіцерина [офіцер], пияк, морфініст і шантажист, якому він колись позичав гроші під проценти (Ірина Вільде);

Я ніколи не був шантажистом, паразитом, хвальком, брехуном (О. Олесь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шантажист — шантажи́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. шантажист — -а, ч. Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шантажист — Шантажи́ст, -та; -жи́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шантажист — ШАНТАЖИ́СТ, а, ч. Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем. Суліман довго не міг пригадати, кого вона могла називати "Робертом". Нарешті пригадав. Словник української мови в 11 томах