шантажувати

ШАНТАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Вимагати від кого-небудь чогось за допомогою шантажу.

— Нащо ви шантажуєте мене? — Оце діловий підхід до справи. Досить нам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 88);

— Так, це комуністка! Справжня. Чого не можу сказати про тебе..— Загрожуєш? — спитав Долгін.— Шантажуєш? (Рибак, Час.., 1960, 809).

Значення в інших словниках

1. шантажувати — див. ВИМАГАТИ.  Словник синонімів Караванського
2. шантажувати — ШАНТАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Вимагати від кого-небудь чогось за допомогою шантажу. – Нащо ви шантажуєте мене? – Оце діловий підхід до справи. Досить нам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
3. шантажувати — шантажува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. шантажувати — -ую, -уєш, недок., перех. Вимагати від кого-небудь чогось за допомогою шантажу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шантажувати — ВИМАГА́ТИ (змушувати когось поводитися певним чином, робити саме так, як годиться), ВЕЛІ́ТИ, ЗОБОВ'Я́ЗУВАТИ, НАКА́ЗУВАТИ, ПОКЛАДА́ТИ на кого, що, розм.; ШАНТАЖУВА́ТИ (вимагати за допомогою шантажу). — Док.  Словник синонімів української мови
6. шантажувати — Шантажува́ти, -жу́ю, -жу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)