1. Словник української мови в 11 томах

шантажувати

ШАНТАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Вимагати від кого-небудь чогось за допомогою шантажу.

— Нащо ви шантажуєте мене? — Оце діловий підхід до справи. Досить нам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 88);

— Так, це комуністка! Справжня. Чого не можу сказати про тебе..— Загрожуєш? — спитав Долгін.— Шантажуєш? (Рибак, Час.., 1960, 809).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шантажувати — див. ВИМАГАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. шантажувати — ШАНТАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Вимагати від кого-небудь чогось за допомогою шантажу. – Нащо ви шантажуєте мене? – Оце діловий підхід до справи. Досить нам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  3. шантажувати — шантажува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. шантажувати — -ую, -уєш, недок., перех. Вимагати від кого-небудь чогось за допомогою шантажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шантажувати — ВИМАГА́ТИ (змушувати когось поводитися певним чином, робити саме так, як годиться), ВЕЛІ́ТИ, ЗОБОВ'Я́ЗУВАТИ, НАКА́ЗУВАТИ, ПОКЛАДА́ТИ на кого, що, розм.; ШАНТАЖУВА́ТИ (вимагати за допомогою шантажу). — Док. Словник синонімів української мови
  6. шантажувати — Шантажува́ти, -жу́ю, -жу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)