шапарювати
ШАПАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал.
1. Бути шапарем; виконувати обов’язки шапаря.
2. Господарювати.
До ранкового чаю мати ставить на стіл тарілку з уламком свіжого, налитого медом щільника.. Вона аж відмолоділа з його приїздом, шапарює, не знає втоми (Гончар, Тронка, 1963, 197).
Словник української мови (СУМ-11)