шаркотіти
ШАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ШАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., чим, по чому і без додатка, розм. Підсил. до ша́ркати.
Чути було, як шаркотіли сани та пирхали притомлені коні (Збан., Ліс. красуня, 1955, 31).
Словник української мови (СУМ-11)ШАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ШАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., чим, по чому і без додатка, розм. Підсил. до ша́ркати.
Чути було, як шаркотіли сани та пирхали притомлені коні (Збан., Ліс. красуня, 1955, 31).
Словник української мови (СУМ-11)