Словник української мови в 11 томах

шаркун

ШАРКУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто ходить, шаркаючи ногами від утоми, хвороби, старості і т. ін.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шаркун — див. підлабузник; старий  Словник синонімів Вусика
  2. шаркун — ШАРКУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто ходить, шаркаючи ногами від утоми, хвороби, старості і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  3. шаркун — шарку́н іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  4. шаркун — -а, ч., розм. Той, хто ходить, шаркаючи ногами від утоми, хвороби, старості тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови