шаркун

ШАРКУ́Н, а́, ч., розм.

Той, хто ходить, шаркаючи ногами від утоми, хвороби, старості і т. ін.

Значення в інших словниках

1. шаркун — див. підлабузник; старий  Словник синонімів Вусика
2. шаркун — шарку́н іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. шаркун — -а, ч., розм. Той, хто ходить, шаркаючи ногами від утоми, хвороби, старості тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шаркун — ШАРКУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто ходить, шаркаючи ногами від утоми, хвороби, старості і т. ін.  Словник української мови в 11 томах