шарп
ШАРП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ша́рпну́ти і ша́рпну́тися.
Я за віжки — шарп! Еге, Рябій ніби хто мотора вставив.. несе мене, як змій, через межі, борозни, канави! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 109).
Словник української мови (СУМ-11)