шарпонутися
ШАРПОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр. Підсил. до ша́рпну́тися.
Дівчина спершу злякано шарпонулася од діда, далі схопилась, засміялась (Вас., Незібр. тв., 1941, 85);
Кілька двірників у білих фартухах, взявшись за руки, перетяли вулицю, але Нарцис шарпонувся, повалив весь ряд (Смолич, Мир.., 1958, 209);
*Образно. За річкою шум ріс. Ще в лісі десь. Раптом крик шарпонувся, як дужий рев залунав лісом, понад сонними очеретами (Головко, І, 1957, 184).
Словник української мови (СУМ-11)