шартрез
ШАРТРЕ́З, у, ч. Сорт міцного пахучого лікеру.
Од дурних розмов, вина, шартрезу і кави розболілася голова (Коцюб., III, 1956, 154);
Кав’яр, паштети, ажур, голизна, Пестощі, жарти, шартрези… Пані й панове! Тривога дурна! Пиймо за розум тверезий! (Рильський, І, 1960, 308).
Словник української мови (СУМ-11)