шаруга
ШАРУ́ГА, и, ж., діал. Негода, непогода;
// Завірюха.
І от в метіль та рик шаруги З обори тут один, там другий Помалу виїжджа мужик (Фр., X, 1954, 315).
Словник української мови (СУМ-11)ШАРУ́ГА, и, ж., діал. Негода, непогода;
// Завірюха.
І от в метіль та рик шаруги З обори тут один, там другий Помалу виїжджа мужик (Фр., X, 1954, 315).
Словник української мови (СУМ-11)