шахівниця

ШАХІВНИ́ЦЯ, і, ж. Дерев’яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи.

Обрин-ський сягнув за шахівницею, що десь на столі між книжками лежала, і почав укладати фігури (Коб., III, 1956, 36);

Рахівник почав розставляти фігури на шахівниці (Головко, І, 1957, 396);

Погодняк вдавав, що зайнятий обдумуванням нового ходу на шахівниці (Галан, Гори.., 1956, 158).

Значення в інших словниках

1. шахівниця — [шах'іўниц'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
2. шахівниця — ШАХІВНИ́ЦЯ, і, ж. Дерев'яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи. Обрин-ський сягнув за шахівницею, що десь на столі між книжками лежала, і почав укладати фігури (О.  Словник української мови у 20 томах
3. шахівниця — шахівни́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шахівниця — -і, ж. Дерев'яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи.  Великий тлумачний словник сучасної мови