шваля

ШВА́ЛЯ, і, ж. Те саме, що кравчи́ха.

Увіходить один наш сусіда. Поздрастувався, каже, що роботу мені приніс: — З вас добра шваля, пошийте ж мені сорочку та вишийте (Крим., Вибр., 1965, 380).

Значення в інших словниках

1. шваля — ШВА́ЛЯ, і, ж. Те саме, що кравчи́ха. Увіходить один наш сусіда. Поздрастувався, каже, що роботу мені приніс: – З вас добра шваля, пошийте ж мені сорочку та вишийте (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
2. шваля — шва́ля іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. шваля — -і, ж. Те саме, що кравчиха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шваля — КРАВЧИ́ХА (жінка, яка шиє одяг), КРАВЧИ́НЯ, ШВА́ЧКА, ШВА́ЛЯ, МОДИ́СТКА. Господиня хотіла показати нову спідницю, яку вона пошила сама — знайома кравчиха тільки допомогла їй викроїти (С.  Словник синонімів української мови
5. шваля — Шва́ля, -лі, -лею; шва́лі, шваль  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. шваля — Шваля, -лі ж. 1) Швея, вышивальщица. Шух. І. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197. 2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.  Словник української мови Грінченка