Значення в інших словниках
-
шваля —
ШВА́ЛЯ, і, ж. Те саме, що кравчи́ха. Увіходить один наш сусіда. Поздрастувався, каже, що роботу мені приніс: – З вас добра шваля, пошийте ж мені сорочку та вишийте (А. Кримський).
Словник української мови у 20 томах
-
шваля —
шва́ля іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
шваля —
КРАВЧИ́ХА (жінка, яка шиє одяг), КРАВЧИ́НЯ, ШВА́ЧКА, ШВА́ЛЯ, МОДИ́СТКА. Господиня хотіла показати нову спідницю, яку вона пошила сама — знайома кравчиха тільки допомогла їй викроїти (С.
Словник синонімів української мови
-
шваля —
Шва́ля, -лі, -лею; шва́лі, шваль
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шваля —
ШВА́ЛЯ, і, ж. Те саме, що кравчи́ха. Увіходить один наш сусіда. Поздрастувався, каже, що роботу мені приніс: — З вас добра шваля, пошийте ж мені сорочку та вишийте (Крим., Вибр., 1965, 380).
Словник української мови в 11 томах
-
шваля —
Шваля, -лі ж. 1) Швея, вышивальщица. Шух. І. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197. 2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка