шварготіння
ШВАРГОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шварготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
Хвилин кілька стояла в кімнаті, порушувана лише шварготінням віника, незручна, холодна, важка тиша (Коз., Сальвія, 1959, 182).
Словник української мови (СУМ-11)