шварготіння

ШВАРГОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шварготі́ти і звуки, утворювані цією дією.

Хвилин кілька стояла в кімнаті, порушувана лише шварготінням віника, незручна, холодна, важка тиша (Коз., Сальвія, 1959, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шварготіння — -я, с., розм. Дія за знач. шварготіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови