швартовий
ШВАРТО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, мор.
1. Прикм. до шварто́в.
— То не боцман, у якого швартовий кінець водою змиє,— говорив Сірок (Ткач, Моряки, 1948, 107);
// Признач. для швартування.
Дверцята ще відкрились, раніш ніж робітники одпустили швартові канати, що тримали дирижабль (Трубл., Хатина.., 1934, 15);
// Який здійснюється за допомогою швартування.
Недавно було завершено швартові випробування. А тепер судно-велетень вийшло в море на ходові випробування (Рад. Укр., 12.IX 1961, 2).
2. у знач. ім., перев. мн. шварто́ві́, о́ви́х. Те саме, що шварто́в.
Нарешті всі готування закінчені. Віддаються швартові.. Катер повільно відходить від стінки і, набираючи хід, покидає бухту (Рад. Укр., 30.VІІ 1967, 2).
Словник української мови (СУМ-11)