швартовий
ШВАРТО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, мор.
1. Прикм. до шварто́в.
— То не боцман, у якого швартовий кінець водою змиє,— говорив Сірок (Ткач, Моряки, 1948, 107);
// Признач. для швартування.
Дверцята ще відкрились, раніш ніж робітники одпустили швартові канати, що тримали дирижабль (Трубл., Хатина.., 1934, 15);
// Який здійснюється за допомогою швартування.
Недавно було завершено швартові випробування. А тепер судно-велетень вийшло в море на ходові випробування (Рад. Укр., 12.IX 1961, 2).
2. у знач. ім., перев. мн. шварто́ві́, о́ви́х. Те саме, що шварто́в.
Нарешті всі готування закінчені. Віддаються швартові.. Катер повільно відходить від стінки і, набираючи хід, покидає бухту (Рад. Укр., 30.VІІ 1967, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- швартовий — [швартовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і і [швартовий] м. (на) -вому/-тоув'ім, мн. -тоув'і Орфоепічний словник української мови
- швартовий — ШВАРТО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, мор. 1. Прикм. до шварто́в. – То не боцман, у якого швартовий кінець водою змиє, – говорив Сірок (Д. Ткач); // Признач. для швартування. Словник української мови у 20 томах
- швартовий — шварто́ви́й прикметник Орфографічний словник української мови
- швартовий — -ова, -ове, мор. 1》 Прикм. до швартов. || Признач. для швартування. || Який здійснюється за допомогою швартування. 2》 у знач. ім., перев. мн. швартові, -ових. Те саме, що швартов. Великий тлумачний словник сучасної мови