1. Орфоепічний словник української мови

швартовий

шварто́вий

[швартовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і і [швартовий] м. (на) -вому/-тоув'ім, мн. -тоув'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швартовий — ШВАРТО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, мор. 1. Прикм. до шварто́в. – То не боцман, у якого швартовий кінець водою змиє, – говорив Сірок (Д. Ткач); // Признач. для швартування. Словник української мови у 20 томах
  2. швартовий — шварто́ви́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. швартовий — -ова, -ове, мор. 1》 Прикм. до швартов. || Признач. для швартування. || Який здійснюється за допомогою швартування. 2》 у знач. ім., перев. мн. швартові, -ових. Те саме, що швартов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. швартовий — ШВАРТО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, мор. 1. Прикм. до шварто́в. — То не боцман, у якого швартовий кінець водою змиє,— говорив Сірок (Ткач, Моряки, 1948, 107); // Признач. для швартування. Словник української мови в 11 томах