швейцар
ШВЕЙЦА́Р, а, ч. Сторож біля вхідних дверей установи, житлового будинку тощо.
Я увійшов. Довгий і блідий швейцар Микита.. зняв з мене пальто (Коцюб., II, 1955, 425);
Для швейцара, що стоїть біля парадного ходу, поява мужиків — надзвичайна пригода. Він звик зустрічати князів, графів, а тут раптом мужики (Мист., 2, 1956, 22).
Словник української мови (СУМ-11)