1. Словник української мови в 11 томах

швейцар

ШВЕЙЦА́Р, а, ч. Сторож біля вхідних дверей установи, житлового будинку тощо.

Я увійшов. Довгий і блідий швейцар Микита.. зняв з мене пальто (Коцюб., II, 1955, 425);

Для швейцара, що стоїть біля парадного ходу, поява мужиків — надзвичайна пригода. Він звик зустрічати князів, графів, а тут раптом мужики (Мист., 2, 1956, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швейцар — Дверник, див. портьєр Словник чужослів Павло Штепа
  2. швейцар — ШВЕЙЦА́Р, а, ч. Сторож біля вхідних дверей установи, житлового будинку тощо. Я увійшов. Довгий і блідий швейцар Микита .. зняв з мене пальто (М. Коцюбинський); Для швейцара, що стоїть біля парадного ходу, поява мужиків – надзвичайна пригода. Словник української мови у 20 томах
  3. швейцар — швейца́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. швейцар — -а, ч. 1》 Сторож біля вхідних дверей установи, житлового будинку тощо. 2》 Служник дорогого готелю або ресторану в уніформі, який відчиняє двері перед гостями, викликає таксі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. швейцар — СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст. Словник синонімів української мови