швейцар

СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст. (сторож у садку, на баштані тощо); БУ́ДОЧНИК, БУ́ДНИК діал. (залізничний сторож). Юхим, шкільний сторож, пішов вечеряти додому, і мені одному скучненько (С. Васильченко); У вестибюлі їх затримав вахтер — рішучий і невмолимий. — Режим є режим. До тяжкохворого потрібний дозвіл головного лікаря (В. Дарда); Здається мені, що не можу заснути в замку, де Крук буде придверником (І. Франко); Воротар спитав у прибувших, хто вони такі й чого їм треба (І. Нечуй-Левицький); Десь чуть свисток. Ось будочник виходить. Він з ліхтарем (В. Сосюра). — Пор. 2. вартови́й, 1. охоро́нець.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швейцар — Дверник, див. портьєр Словник чужослів Павло Штепа
  2. швейцар — ШВЕЙЦА́Р, а, ч. Сторож біля вхідних дверей установи, житлового будинку тощо. Я увійшов. Довгий і блідий швейцар Микита .. зняв з мене пальто (М. Коцюбинський); Для швейцара, що стоїть біля парадного ходу, поява мужиків – надзвичайна пригода. Словник української мови у 20 томах
  3. швейцар — швейца́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. швейцар — -а, ч. 1》 Сторож біля вхідних дверей установи, житлового будинку тощо. 2》 Служник дорогого готелю або ресторану в уніформі, який відчиняє двері перед гостями, викликає таксі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. швейцар — ШВЕЙЦА́Р, а, ч. Сторож біля вхідних дверей установи, житлового будинку тощо. Я увійшов. Довгий і блідий швейцар Микита.. зняв з мене пальто (Коцюб., II, 1955, 425); Для швейцара, що стоїть біля парадного ходу, поява мужиків — надзвичайна пригода. Словник української мови в 11 томах