1. Словник української мови в 11 томах

швейниця

ШВЕ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до шве́йник.

Випускниця ФЗН прийшла на фабрику з спеціальністю швейниці. А незабаром вона вже вміла працювати на всіх машинах, що стоять у цеху (Веч. Київ, 3.ІІІ 1967, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швейниця — див. модистка Словник чужослів Павло Штепа
  2. швейниця — ШВЕ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до шве́йник. Випускниця ПТУ прийшла на фабрику зі спеціальністю швейниці. А незабаром вона вже вміла працювати на всіх машинах, що стоять у цеху (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. швейниця — шве́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. швейниця — -і. Жін. до швейник. Великий тлумачний словник сучасної мови