швейниця

шве́йниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швейниця — див. модистка Словник чужослів Павло Штепа
  2. швейниця — ШВЕ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до шве́йник. Випускниця ПТУ прийшла на фабрику зі спеціальністю швейниці. А незабаром вона вже вміла працювати на всіх машинах, що стоять у цеху (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. швейниця — -і. Жін. до швейник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. швейниця — ШВЕ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до шве́йник. Випускниця ФЗН прийшла на фабрику з спеціальністю швейниці. А незабаром вона вже вміла працювати на всіх машинах, що стоять у цеху (Веч. Київ, 3.ІІІ 1967, 1). Словник української мови в 11 томах