швець
ШВЕЦЬ, шевця́, ч. Майстер, що шиє і лагодить взуття.
Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Укр.. присл.., 1955, 61);
Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші, То ставить латку чобіткам (Нех., Ми живемо.., 1960, 118);
— У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець… (Коп., Хата хлопчика.., 1957, 4);
У пошуках дошкульного слова, спрямованого проти критиків-недоброзичливців, Квітка звертається до гострого, дотепного, влучного прислів’я — "швець знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся" (Рад. літ-во, 11, 1969, 30).
Словник української мови (СУМ-11)