швидкодіючий
ШВИДКОДІ́ЮЧИЙ, а, е. Який відзначається швидкою дією, швидко виконує якусь операцію (про механізм, машину).
Значних успіхів добилися радянські вчені в галузі використання атомної енергії в мирних цілях, у кібернетиці і створенні швидкодіючих обчислювальних машин (Резол. XXII з.., 1961, 16);
// Який діє, впливає на що-небудь за досить короткий час.
До швидкодіючих місцевих добрив належать: гноївка, фекалії, пташиний послід, попіл, перегній (Сад. і ягідн., 1957, 205).
Словник української мови (СУМ-11)