Словник української мови в 11 томах

швіцький

ШВІ́ЦЬКИЙ, а е:

Шві́цька поро́да — давня порода великої рогатої худоби (перев. бурої або мишастої масті), яка характеризується високими м’ясними і молочними якостями.

Швейцарія — батьківщина високоудійних порід худоби — симентальської і швіцької (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 104)

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. швіцький — ШВІ́ЦЬКИЙ, а, е: △ Шві́цька поро́да див. поро́да.  Словник української мови у 20 томах
  2. швіцький — шві́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. швіцький — -а, -е: Швіцька порода — давня порода великої рогатої худоби, яка характеризується високими м'ясними і молочними якостями.  Великий тлумачний словник сучасної мови